top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Вибори в Польщі: курс незмінний, - Валентин Гладких


Незалежно від результатів виборів, навряд чи Польща принципово змінить свою позицію щодо необхідності підтримки України. Про це у своїй статті для The Gaze пише Валентин Гладких, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна". З текстом статті можна ознайомитися нижче.


В умовах виборчої демократії дуже легко впасти в ілюзію, що політичне життя обертається виключно навколо виборів і пов'язаних з ними публічних дебатів. Звичайно, вибори дуже важливі як єдиний легальний і законний спосіб отримання влади в демократичних режимах, але не варто забувати, що політика - це не тільки боротьба за владу, але й подальше використання цієї влади для виконання функції соціального управління.


У цьому полягає подвійна природа політики в умовах демократії: з одного боку, щоб прийти до влади, необхідно завоювати прихильність виборців; з іншого боку, щоб утриматися при владі, необхідно вирішувати проблеми, які виникають на порядку денному, і бажано робити це таким чином, щоб не втратити підтримку виборців.


З огляду на це, необхідно також розрізняти, що в передвиборчій риториці політиків є лише агітаційними гаслами, спрямованими на спонукання виборців до певного вибору, а що стане політикою, яку реалізовуватиме переможець перегонів.


Слід також враховувати, що в сучасному світі, а особливо для держав, які є членами міждержавних організацій, таких як Європейський Союз, національний суверенітет як здатність самостійно проводити внутрішню і зовнішню політику обов'язково обмежується діяльністю і повноваженнями наднаціональних інституцій. Йдеться, звісно, не про вульгарну риторику про зовнішнє управління чи домінування "брюссельської бюрократії". Йдеться про складний процес узгодження позицій національних урядів, обраних громадянами відповідних держав, на рівні наднаціональних інституцій з метою формування консолідованої позиції.


З огляду на це, результати виборів у кожній країні-члені ЄС слід розглядати не лише крізь призму внутрішньополітичної ситуації на національному рівні, але й з точки зору подальших відносин між обраною національною владою та наднаціональними інституціями Європейського Союзу, і, відповідно, як ці відносини можуть вплинути на позицію як національної влади, так і на позицію Європейського Союзу з тих чи інших важливих для них питань.


Політичний пасьянс

Розглядаючи майбутні парламентські вибори в Польщі під цим кутом зору, ми повинні усвідомлювати, що вони включені в загальнонаціональний і загальноєвропейський контекст і характеризуються всіма тими процесами і явищами, які спостерігаються в інших країнах ЄС: зіткнення між єврооптимістами і євроскептиками; боротьба між умовними лібералами і консерваторами; умовними лівими і умовними правими і т. д.


Поляки обиратимуть 100 депутатів Сенату, верхньої палати парламенту, та 460 депутатів Сейму, нижньої палати. Саме склад Сейму відіграє вирішальну роль у формуванні політики країни: з його складу обирається прем'єр-міністр, який призначає міністрів. Уряд формується партією або коаліцією партій, яка отримує щонайменше 231 місце в Сеймі. Наразі з 22 міністрів в польському уряді 15 представляють "Право і справедливість". У 2015 році Анджей Дуда переміг на президентських виборах як кандидат від цієї партії.


Партія сповідує досить консервативні погляди (згадаймо заборону абортів), і взагалі багато в чому дуже близька до "євроскептиків", що проявляється в численних суперечках, які виникають через міграційну політику або вимоги до Німеччини виплатити компенсацію за окупацію Польщі під час Другої світової війни. Виборці "ПіС" - це переважно старші люди з невеликих міст і сіл, які поділяють консервативні погляди партії та є релігійними.


Прикметно, що лише 13% тих, хто готовий проголосувати за "ПіС", мають вищу освіту. Однак, до честі партії, за час правління "Права і справедливості" ВВП Польщі на душу населення зріс на 5,1%, а рівень безробіття знизився до 2,8% у 2022 році. Також зросли різні соціальні виплати, такі як допомога на дітей.


Головним конкурентом є партія Дональда Туска "Громадянська платформа". Туск вже опублікував список заходів, які його уряд реалізує в перші сто днів перебування при владі, серед яких соціальні гарантії, лібералізація законодавства про аборти, державна оплата ЕКЗ та відокремлення церкви від держави. Партію Туска підтримують переважно жителі великих міст, багато з яких мають вищу освіту.


Окрім вищезгаданих партій, шанси на проходження до парламенту також мають праві євроскептики з "Конфедерації", "Нові ліві" (або "Лівиця") та помірковано консервативний "Третій шлях".


Розрив між основними конкурентами становить близько 6%, тому процес формування коаліції може бути досить складним, незважаючи на те, що існує попередня домовленість між "Громадянською платформою", "Лівицею" та "Третім шляхом" про їхню готовність сформувати коаліцію після виборів.


Наслідки для відносин з ЄС та Україною

Попри велику спокусу додати питання підтримки України в її протистоянні з Росією до питань, навколо яких учасники польських виборів вибудовують свою виборчу стратегію, це було б перебільшенням. Навіть попри напругу, яка виникла у відносинах між Україною та Польщею через питання "українського зерна", не варто драматизувати необхідність підтримки України, оскільки ані "ПіС", ані "Громадянська платформа" не висловлюють жодних сумнівів щодо цього.


Однак слід враховувати, що період внутрішньополітичної турбулентності, пов'язаний як з передвиборчими перегонами, так і з подальшим формуванням коаліції, результат якої далеко не очевидний, може ускладнити відносини Польщі як з ЄС, так і з Україною, принаймні на рівні риторики, що, власне, зараз і відбувається. Однак, незалежно від результатів виборів, навряд чи Польща принципово змінить свою позицію щодо необхідності підтримки України у протидії російській агресії та реалізації її євроатлантичних прагнень, тобто членства в ЄС і НАТО. Як би там не було, вибори закінчилися, і польському істеблішменту доведеться відстоювати національні інтереси, незважаючи на поляризацію в суспільстві. А стратегічно ці інтереси полягають не лише у зміцненні позицій Польщі в євроатлантичних структурах, але й у посиленні цих структур, у тому числі за рахунок інтеграції до них України.


Джерело: "The Gaze"

7 переглядів0 коментарів
bottom of page