top of page
  • Фото автораКущ Олексій

Економічна ситуація в Україні. Тематичний випуск: Одеська зернова ініціатива


За повідомленням Укрінформу:


«Від моменту запуску Чорноморської зернової ініціативи з України експортували понад 15 мільйонів тонн продовольства.


Про це повідомив Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар під час поїздки у провінцію Газіантеп, передає Укрінформ із посиланням на інформаційне DHA.


“Завдяки роботі спільного координаційного центру, створеного в Стамбулі, понад 15 мільйонів тонн продовольства безпечно відправлено з українського порту до країн, які цього потребують”, - сказав Акар.


Турецький міністр також наголосив на тому, що Туреччина, особливо в останній період, проводила активну дипломатію для якнайшвидшого припинення російсько-української війни та досягнення припинення вогню, а також зробила великий внесок у підписання та продовження відвантаження зерна для подолання продовольчої кризи, яка загрожує всьому світу».


Нагадаємо: у Стамбулі 17 листопада 2022 року, Україна, ООН та Туреччина пролонгували на 120 днів дію "ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море", яка класифікується ще як «Одеська зернова ініціатива» і була гарантована міжнародними партнерами за ініціативи президента України Володимира Зеленського.


Терміни лонгації угоди визначені у 120 днів, кількість лонгацій – необмежена.


Сама угода була підписана 22 липня, а перше судно із українським збіжжям вийшло із одеських портів 01 серпня поточного року.


Як вплинула «Одеська зернова ініціатива» на валютний ринок?


Були побоювання, що у зв‘язку із збільшенням НБУ строків повернення валютної виручки експортерами до 180 днів, валютні кошти за відвантажене зерно надходитимуть в Україні із часовим лагом у 4-6 місяців з дати відвантаження.


Відповідно до даних НБУ стосовно операцій на безготівковому валютному ринку, за десять місяців війни (березень – листопад 2022 року), купівля клієнтами банків валюти у доларовому еквіваленті (переважно імпортери) склала 42,63 млрд дол.


А продаж валюти клієнтами банків (переважно експортери) – 38,85 млрд дол в еквіваленті.


Від'ємне сальдо на користь відтоку валюти з країни на рівні 3,78 млрд дол, але зважаючи на динаміку падіння експорту в умовах війни – це майже оптимальне співвідношення.


Ситуація могла бути набагато гірше.


Як видно з таблиці, найбільші обсяги продажу валюти зафіксовано у липні 2022 року. Це сталося тому, що саме на цей місяць припадав граничний строк продажу валюти експортерами за відвантажені товари ще до початку повномасштабної війни.


В той же час, у серпні – листопаді 2022 року, маємо динаміку валютних продажів у 1,3-1,5 рази більшу, ніж у березні – червні поточного року.


У листопаді 2022 року обсяг валюти збільшився до 5 млрд дол – і це збільшення можна віднести на ефект від роботи Одеського зернового коридору.


Загалом, за вже відвантажене зерно українські експортери можуть отримати до 4 млрд дол. експортної виручки і ознаки надходження цих коштів вже проявились на валютному ринку України, починаючи з вересня цього року.


Максимальні показники надходження валютної виручки від функціонування Одеського зернового коридору слід очікувати у січні – квітні 2023 року, що стане вагомим чинником курсової стабілізації національної валюти - гривні у зимово-весняний період наступного року.


Принагідно зауважимо з точки зору «геополітичного маркетингу» надзвичайно вдалим для України став запуск програми Grain from Ukraine ("Зерно з України"), до якої вже приєдналися 22 країни, якими для поставок українського зерна у вигляді гуманітарної допомоги у найбідніші країни Африки та Азії, які потерпають від дефіциту продовольства.


Це дозволить нівелювати вплив російської пропаганди та зміцнити міжнародну підтримку України серед африканських країн, які поки займають вичікувальну позицію у контексті власних оцінок агресії рф проти України.


За оцінками Туреччини, 44% обсягів українського збіжжя в рамках Одеської зернової ініціативи було направлено в європейські порти, а лише 14% - в Африку. Це одразу було підхоплено російською пропагандою.


В той же час, необхідно враховувати, що більшість вантажних перевізників українського зерна використовують європейські порти як транзитні (для цього там створено потужності з перевалки). Крім того, з українського зерна європейські компанії створюють напівфабрикати (борошно, тощо) та готові товари (комбікорми, фураж, тощо), які також йдуть на африканський ринок збуту. Таким чином, з точки зору розподілу продовольчих калорій, основними вигодонабувачами від діяльності Одеського зернового коридору стають найбідніші країни Азії та Африки.


Резюме:


· Одеська зернова ініціатива стає вагомим фактором збільшення валютних надходжень в Україну та запорукою стабільності курсу гривні у зимовий період.


· Основними вигодонабувачами від розблокування експортних логістичних каналів в одеських портах є Україна, як експортер, Туреччина – як посередник та найбідніші країни Азії та Африки – як імпортери українського зерна (напряму, або транзитом з європейських портів).


· Програма Grain from Ukraine ("Зерно з України") стала надзвичайно вдалим поєднанням «геополітичного маркетингу» та дієвої гуманітарної ініціативи в рамках боротьби із голодом у світі.

32 перегляди0 коментарів

Comments


bottom of page