Національний банк випустив «Щомісячний макроекономічний та монетарний огляд» станом на грудень 2022 року.
Основні тези, визначені НБУ у вказаному аналітичному дослідженні, стосуються динаміки інфляції, проблематики економічного розвитку в умовах війни та новим енергетичним шокам, які впливають на економічних агентів:
1. Глобальне економічне зростання дедалі сповільнювалося та зумовило послаблення цінового тиску, насамперед на нафту та на товари, важливі для українського експорту.
2. У результаті, провідні ЦБ схиляються до сповільнення темпів підвищення ставок, тоді як країн ЕМ – до поступового завершення циклу.
3. Споживча інфляція в Україні демонструє ознаки стабілізації (26.5% р/р у листопаді порівняно з 26.6% у жовтні).
4. ЇЇ стримували розширення пропозиції продуктів харчування, слабкий споживчий попит, у тому числі унаслідок відключень електроенергії, наближення готівкового курсу гривні до офіційного та стабілізація інфляціних очікувань, незмінні тарифи на ЖКП.
5. Натомість підтримували інфляційний тиск наслідки воєнних дій та терактів рф, зокрема дефіцит електроенергії.
6. Дефіцит е/е унаслідок масштабних обстрілів енергооб'єктів зумовлює послаблення економічної активності, скорочення виробництва та збільшення витрат бізнесу.
7. Водночас бізнес намагається пристосуватися до обмежень: закуповує генератори та переводить виробництво на нічні зміни.
8. Робота зернового коридору, завершення жнив та звільнення Херсону підтримують економічну активність.
9. Перебої з е/е погіршують і стан ринку праці: попит на робочу силу та зростання кількості пошукачів роботи послабилися.
10. Номінальні зарплати наблизились до рівня минулого року, реальні – істотно знизились, особливо у приватному секторі.
11. Ризики активізації міграції посилилися.
12. Дефіцит державного бюджету надалі розширюється через значні видатки та слабкі доходи.
13. Як і раніше, основні джерела фінансування дефіциту – міжнародна допомога та викуп ОВДП з боку НБУ.
14. У жовтні поточний рахунок повернувся до дефіциту через розширення від'ємного сальдо торгівлі товарами та відсутність грантів.
15. Але завдяки надходженню значних сум кредитів від іноземних партнерів відбувся приплив капіталу за фінансовим рахунком, а резерви зросли до 25.2 млрд дол. станом на кінець жовтня.
16. У листопаді резерви продовжили зростати завдяки міжнародній допомозі і на кінець місяця становили 28 млрд дол.
17. Вартість гривневих ресурсів поступово зростає, реагуючи на утримання облікової ставки на високому рівні з червня.
18. Сезонні чинники та продовження надходжень іноземної валюти від функціонування зернового коридору та міжнародної допомоги, у тому числі на підтримку ПЕК, сприяли більшій збалансованості валютного ринку та, відповідно, зниженню інтервенцій НБУ.»
Резюме:
Найближчим часом не варто очікувати на збільшення облікової ставки НБУ, в той же час маловирогідно і зменшення ключової ставки.
Скоріш за все, облікова ставка НБУ буде збережена на рівні 25% у першому кварталі 2023 року.
Реальний інфляційний тренд наразі зберігатиметься у діапазоні 25-30%.
Наближення світової економічної рецесії та політика США у вигляді «дорогого долару» вплине на понижувальну корекцію світових цін на нафту.
Низький споживчий попит та міграція за кордон населення – ключові антиінфляційні фактори в Україні, які стримують більш динамічне зростання цін за рахунок пригніченого споживчого попиту та одночасного зменшення його платоспроможності.
Дефіцит електроенергії – ключовий фактор, який може унеможливити планове зростання ВВП в Україні у 2023 році на 1% (прогноз зростання МВФ).
У першому кварталі 2023 року продовжиться падіння ВВП (висока порівняльна база січня – лютого 2022 року).
Відповідно до оцінок НБУ, в Україні зафіксована інфляція пропозиції/виробничих витрат, а не інфляція попиту, яка пов‘язана із зростанням попиту населення на товари та послуги.
Інфляція попиту, наразі, спостерігається лише у вузькому сегменті обладнання з енергозабезпечення (акумулятори, генератори, конвертори, тощо).
Валютні резерви НБУ перевищили довоєнний рівень за рахунок західної фінансової допомоги, хоча в останні місяці спостерігається збільшення кредитів у структурі такої міжнародної допомоги, у порівнянні із грантами влітку.
Збільшення торгового дефіциту у платіжному балансі (перевищення імпорту над експортом) свідчить про поступове зменшення товарної пропозиції з боку національних товаровиробників на внутрішньому ринку.
Криза ринку праці, безробіття та низькі трудові доходи – ключові виклики першого півріччя 2023 року для населення у контексті економічних факторів війни.
Для підприємств, ключовий шок – це зростання цін на енергоресурси (передовсім електроенергія та природний газ) та недостатність обсягу певних видів енергетичних ресурсів (дефіцит електроенергії).
Comments