Будь-які спроби домовитись із РФ приречені на порушення Росією умов договорів. Про це повідомив Антон Кучухідзе, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. З текстом статті можна ознайомитися нижче.
Одним із прогнозованих наслідків початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну стали заходи посилення безпеки з боку країн, що мають спільний з РФ кордон. Зокрема, Фінляндія, яка після Другої світової війни дотримувалась нейтралітету, оперативно подала заявку на вступ до НАТО і отримала позитивне та одностайне рішення від країн-членів Альянсу про приєднання. Швидкість ухвалення рішень щодо вступу Фінляндії до НАТО – вражає. Від моменту подання заявки (травень 2022) до самого вступу (квітень 2023) минуло менше року. В новітній історії Альянсу це унікальний випадок, що свідчить про надсерйозне сприйняття загроз із боку Росії і водночас про готовність НАТО використати всі військові можливості для протидії реалізації загарбницьких планів РФ щодо країн Європи.
Після відмови Бориса Єльцина від влади в Росії та передачі її офіцеру КДБ Володимиру Путіну офіційна позиція РФ щодо НАТО повернулась до доктринальних положень часів СРСР. Росія з початку ХХІ століття почала шлях back to USSR і продовжує його по сьогодні. Нову антизахідну політичну доктрину Путін проголосив у 2007 на Мюнхенській конференції з безпеки, розкритикувавши однополярність світу та політику США і НАТО щодо Росії.
10 лютого 2007 в Мюнхені президент Росії звинуватив Захід, передусім США, у втручанні у внутрішні російські справи та перешкоджанні зовнішній політиці Росії. А також приділив окрему увагу НАТО, наголосивши на неприпустимості розширення Альянсу до кордонів із РФ і на можливих кроках РФ у відповідь на подібне. За півтора року, 8 серпня 2008, Росія розпочала війну проти Грузії. За шість років з’являється перша повноцінна антизахідна військова доктрина, більш відома як «доктрина Герасимова» чи «доктрина гібридної війни», де проголошується потреба використання «асиметричної відповіді з боку РФ на загрозу з боку США та НАТО». За сім років, у 2014 – починається війна Росії проти України. У березні 2019 керівник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасімов презентував нову оборонну доктрину Росії («доктрина Герасимова 2.0»), де США та їхні союзники були напряму визначені як «агресори, що готові віроломно напасти на РФ».
Фінляндія, яка мала досвід війни з СРСР, сприйняла «доктрину Герасимова», оголошену в рік 80-х роковин із моменту нападу на неї Радянського Союзу, як пряму загрозу своїй безпеці. Загрозу максимально вірогідну, а не теоретичну. Так звана «Зимова війна» 1939-40 коштувала Фінляндії частини території, яка ще й досі залишається окупованою Росією, оскільки розпад СРСР не призвів до повернення захоплених земель, так само як не повернутими залишись і Курильські острови, і Кенігсберг (польською – Крулівець).
Лише завдяки тривалій підготовці до можливої війни з СРСР через принципову патріотично-мілітаристську позицію Карла Густава Маннергейма та побудові оборонних споруд на Карельському перешийку (що згодом отримали назву «лінії Маннергейма»), штурм яких дуже дорого коштував Червоній армії, територіальні втрати Фінляндії внаслідок війни виявились порівняно незначними. Але вони постійно нагадують фінам про небезпеку з боку «східного сусіда», яка за 80 років меншою не стала.
Тож, за швидкою відмовою від політики нейтралітету з боку Фінляндії та її вступу до НАТО стоїть тривала історія послідовних дій фінського істеблішмента щодо отримання гарантій безпеки та територіальної цілісності своєї країни. Попри брак персоніфікації сучасної оборонної стратегії Фінляндії, її еліта поводиться зараз як «колективний Маннергейм», і саме тому ми бачимо не «фінляндизацію НАТО», тобто збільшення нейтральності Альянсу щодо дій Росії, на що та розраховувала, коли погрожувала НАТО війною у своїх доктринах, а навпаки – НАТОїзацію Фінляндії, тобто її мілітаризацію та укріплення оборони і створення більш сучасної безпекової системи, що спиратиметься на всі ресурсні можливості Альянсу.
Перемовини із країною-терористом не мають сенсу
Після входження до Альянсу російська позиція щодо відносин із Фінляндією, попри офіційно оголошену індиферентність, виявилась сповненою провокацій. Внаслідок чого Фінляндія вимушена була закрити свої кордони для їх перетину росіянами, і зараз між країнами є лише вантажне сполучення.
Вже тривалий час російська влада використовую мешканців Близького Сходу та бідніших країн Африки та Азії, яких фактично вербує для того, щоб організовувати провокації на кордоні із Фінляндією у пунктах його перетину і в подальшому використовувати фото- та відео-матеріали таких провокацій для власних ІПСО.
Так, із серпня 2023 притулок у Фінляндії вже попросили 684 громадян Ємену, Іраку та Сомалі, а також інших країн Африки та Близького Сходу. Як зазначають у прикордонній службі Фінляндії, всі мігранти потрапили на фінську територію через російські прикордонні пункти пропуску без дозвільних документів, які дають змогу перетнути кордон ЄС.
Їхнє потрапляння до РФ і далі до Фінляндії координується через соціальні мережі. Зокрема через телеграм-канали, де користувачі обмінюються досвідом щодо цього, а адміністратори цих пабліків пропонують їм за певну суму допомогу у проході російсько-фінського кордону. Так, наприклад, у групі під назвою «Інформація Росія-Фінляндія» (арабською – معلومات روسيا فنلندا) обіцяють допомогти в отриманні візи до Росії, а потім і з перетином кордону. Через це Фінляндія була вимушена закрити фактично всі пункти перепуску на кордоні з РФ.
Ця проблема стала темою обговорення у Європарламенті у Страсбурзі, у якому взяли участь як депутати, так і представники Єврокомісії та Ради ЄС. Питання використання мігрантів для провокацій на кордоні і можливій подальшій агентурній роботі на користь РФ у країнах ЄС непокоїть європейський істеблішмент. У всіх інституціях Євросоюзу переконані, що йому потрібна єдина політика для боротьби з гібридними погрозами, зокрема з боку Росії, яка використовує міграцію як зброю.
21 листопада депутати Європарламенту висловили одностайну підтримку Фінляндії, водночас наголосивши на важливості захисту прав та гідності мігрантів, чию вразливу ситуацію експлуатує «путінська машина». «Нам потрібно захищати свої кордони, а також і свої цінності», – зазначила єврокомісар із внутрішніх справ Ільва Юханссон. Вона, як і багато парламентарів, що виступали, закликала виробити спільну жорстку відповідь ЄС на подібні виклики.
Провокації з боку РФ вчергове доводять, що Путін недоговороспроможний і будь-які спроби домовитись із РФ приречені на порушення Росією умов договорів. Із країною-терористом домовлятись неможливо.
Джерело: "The Gaze"
Comments