Під час повоєнних виборів суспільство не вийде поділити по регіонах - дослідження

Під час повоєнних виборів регіональні особливості вже не гратимуть визначальної ролі, натомість електорат розподілиться на чотири групи. Про це йдеться у дослідженні «Як пройдуть наступні вибори в Україні», яке сьогодні презентував в Укрінформі аналітичний центр «Об’єднана Україна».

«В Україні відбулася «смерть» Сходу і Заходу і сталося народження нової нації. Ми можемо точно говорити про відхід на задній план регіоналізму у тому вигляді, як він використовувався на виборах. Усі соціологічні дослідження сходяться на тому, що українці говорять про себе, як про громадянина України, не ставлячи питання, з якого регіону він походить», - розповів засновник аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Петренко, презентуючи дослідження.

Він відзначив, що будь-яка політична сила, яка намагатиметься грати на регіональних особливостях, залишиться на маргінесі.

«Це фундаментальна зміна. Якщо раніше політтехнологи були змушені будувати кампанію на мовному питанні, наприклад, у Харкові, або граючи на питанні історичної пам’яті у Львові, то зараз ця історія буде в меншій мірі працювати», - сказав Петренко.

За словами експерта, сьогодні архітектура довіри суспільства змінилася.

«Ми бачимо однозначне збільшення довіри до тих, хто активно проявляє себе у захисті України від агресора. Мова про Збройні Сили, волонтерські організації та ДСНС. Вони мають на сьогодні моральний авторитет», – розповів Петренко. Натомість, за його словами, довіра до політичних інституцій, окрім Президента України, котиться униз.

За таких обставин політтехнологи під час повоєнної виборчої кампанії, на думку Ігоря Петренка, зіткнуться з новою електоральною картою.

«Ми виокремлюємо великі чотири групи виборців, які будуть часто перетинатися. На нашу думку, боротьба за владу точитиметься саме на їхньому перехресті», - сказав Петренко.

Перша група, за його словами, найбільша і найвпливовіша. «Це електорат, який ми називаємо «Перемога та справедливість», він оцінюється у 35-40% виборців. Це пасіонарне ядро нації – чинні військові, ветерани, їхні родини, волонтери. Їхні вимоги безкомпромісні – це повернення кордонів 1991 року, не обов’язково військовим шляхом зараз, але це ціль і мета, яка ставиться на середньо- та довгострокову перспективу. Нульова толерантність до корупції, що прирівнюється до державної зради», - розповів експерт.

Друга група, за його словами, умовно названа «Стабільність та відбудова», до неї можуть належати від 30 до 40% електорату – це ті люди, які орієнтовані на прагматичний центризм та відбудову. В основному серед них – держслужбовці, підприємці, освітяни.

Третя група, про яку йде мова у дослідженні «Об’єднаної України», має назву «Мир та соціальний патерналізм», її можуть підтримати від 20 до 30% виборців.

«Це найбільш складна група, вона потребує найбільшої уваги аналітиків. Це найбільш втомлені, вразливі верстви населення із зруйнованих регіонів, пенсіонери, тимчасово переміщені особи. Їхній головний запит – якнайшвидше припинення війни навіть ціною важких компромісів. З іншого боку, для них важлива сильна державна підтримка, опіка, низькі тарифи, високі пенсії. Це головна мішень для популістів і для ребрендованих політичних сил, передусім, це той електорат, який раніше називався біло-блакитним», - відзначив Петренко.

Четверта група, за його словами, це електорат європейського вибору та ліберальних реформ. Партії, що сповідують такі цінності, можуть сподіватися на підтримку 10-15% виборців.

«Це міська прозахідна опозиція, пріоритетом для якої є боротьба з корупцією, незалежність інституцій, захист прав людини», - зауважив експерт.

Він зауважив, що якщо підсумувати відсотки по чотирьох групах, то ста не вийде.

«Чому це так? Тому що ці групи не є ізольованими. Один і той самий виборець може вимагати звільнення Криму, але особисто хотіти миру і підвищення пенсій. Переможе той, хто запропонує найбільш синтетичне послання, яке буде грати на перехресті цих полів, а не той, хто буде апелювати до якоїсь однієї ніші», - зазначив Петренко.

Презентуючи дослідження, він також наголосив на загрозах, які стоять перед повоєнними виборами. Серед них він назвав, зокрема, Росію, яка вочевидь намагатиметься їх зірвати, аби продемонструвати, що «Україна - це fail state». А також організаційно-правові проблеми.

«Нам треба готувати суспільство до того, що вибори не будуть такими ж організованими, як звикли українці, як це було у 2020 році, 2019-му і навіть під час воєнного 2014 року. У нас після низки реформ – посилення ЦВК, посилення механізмів контролю – були напрацьовані дуже детальні і прозорі механізми для всіх етапів виборчого процесу. Але після війни ми не зможемо забезпечити такий рівень організації, будемо відверті. Значно частина членів виборчих комісій перебуває або в ЗСУ, або є біженцями. Буде багато нових непідготовлених людей. Питання з логістикою – багато чого зруйновано», - розповів керівник Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Попов.

Він водночас наголосив, що «це не означає, що Україна провалить цей екзамен».

«Завдання політиків, експертів зробити їх максимально демократичними, щоб результат викликав мінімум зауважень», - сказав Попов.

Він також зазначив, що «абсолютно поділяє ту думку, що поки в Україні йде війна, поки немає сталого миру, який дає всі безпекові підстави для проведення виборів, проводити їх не можна».

«З іншого боку, говорити про те, як вони пройдуть, як краще підготуватися до проведення виборів, як зробити їх максимально демократичними у цих складних умовах, можна і потрібно», – сказав Попов.

Варто відзначити, що з цією думкою погодилися усі присутні на презентації політологи.

Джерело: "Укрінформ"