Дмитро Левусь: спецслужби як майданчик переговорів працюють лише тоді, коли за ними стоїть тиск

Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви та його зустрічі з главою ФСБ Олександром Бортніковим і директором СЗР Сергієм Наришкіним свідчать про спробу американської адміністрації повернутися до переговорної архітектури, використавши для цього канал спецслужб. Таку оцінку висловив політолог, експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Дмитро Левусь.

Традиційний майданчик із неочевидним результатом

Експерт нагадав, що сам по собі канал спецслужб для американсько-російських контактів не є новацією: попередник Реткліффа Вільям Бернс приїздив до Москви ще у 2021 році — і це не завадило початку повномасштабного вторгнення. За словами політолога, тоді сторони теж вірили у власні розрахунки, і ситуація значною мірою повторюється.

Обидві сторони вірять у себе — і обидві помиляються

Дмитро Левусь звертає увагу, що Москва не приховує свого бачення переговорного процесу. «Російська сторона вірить в те, що їм не потрібно вести реальні переговори. Переговори, як відповів Пєсков, мають лише формалізувати капітуляцію України. Будемо називати речі своїми іменами», — зазначив політолог.

Водночас, за його оцінкою, помилкових очікувань не позбавлена й американська сторона: «Американська сторона вірить у себе, що без тиску на Росію, отакими натяками, ось такими різноманітними переговорами, вони можуть чогось добитися і піти шляхом до миру. Насправді в обох випадках це, м'яко кажучи, помилка».

Чи доходить до Путіна реальна картина

Реткліфф озвучив у Москві песимістичні оцінки американської розвідки щодо спроможностей російської армії та стану економіки РФ. Проте, наголошує експерт, немає жодної гарантії, що ця інформація буде донесена Кремлю без викривлень. У системі, побудованій на утриманні біля влади, вибіркове інформування є логічним, а самі співрозмовники американців — попри те, що вони належать до найбільш поінформованих осіб у російській вертикалі — мають власну аберацію погляду.

Політолог нагадав про поведінку Наришкіна за кілька днів до вторгнення, а також про те, що саме ці структури ухвалювали рішення у 2014 і 2022 роках. Показовим прикладом розриву між доповідями та реальністю він назвав багаторазові «захоплення» Покровська.

Окремо Дмитро Левусь пояснив вагу спецслужб у російській системі: як пострадянські правонаступники КДБ вони є однією з базових конструкцій режиму, кадри з них мігрують до бюджетоутворюючих економічних структур, а самому Путіну ця оптика природно ближча й зрозуміліша за будь-яку іншу.

Зимовий період і ціна «адвокатури»

Підстави Реткліффа розглядати зиму як придатний час для саміту експерт пов'язує з двома чинниками: системними далекобійними ударами України, які вже реально вплинули на російську економіку — НПЗ, нафтотранспортну інфраструктуру, маркетплейси, — та стійкістю українських військ на фронті. Саме це, підкреслює політолог, дало Вашингтону аргументи для розмови в Москві.

Проте, доки США говорять про необхідність зустрічей замість примусу Росії до них, результату очікувати складно. Українські далекобійні удари потребують доповнення партнерськими санкціями та військовою підтримкою, а президент Зеленський заявляв про готовність до всіх переговорних форматів ще рік тому.

Певні надії експерт покладає на позицію окремих посадовців американської адміністрації: «І Реткліфф, і Рубіо це розуміють, і адвокатами можуть виступати. Просто питання, наскільки принциповим може бути цей адвокат».

https://youtu.be/pu5Wa2QUHoQ?si=PAxGdk3_iPUOrDxB