top of page
  • Фото автораDmytro Levus

РОЗПОДІЛ РОСІЇ

Тенденції

24-30 листопада 2022


1. Британські санкції проти російських чиновників, керівників регіонів Ідель-Уралу, Центру, Сибіру, Півночі та Північного Кавказу за організацію мобілізації на війну з Україною


Великобританія запровадила санкції проти голови Дагестану, Інгушетії, Калмикії, Ростовської, Білгородської областей та Краснодарського краю. Санкції прямо пов’язані з активною організацією мобілізації на війну проти України.


МЗС Великобританії випустило прес-реліз, в якому повідомило про внесення до списку санкцій 22 російських чиновників. Туди потрапило 10 глав регіонів, у тому числі з республік СКФО та регіонів ПФО.


Джеймс Клеверлі – міністр закордонних справ Великої Британії


Під санкції потрапили губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв, голова Інгушетії Махмуд-Алі Каліматов, голова Дагестану Сергій Меліков (у Дагестані жорстко розігнали протести проти мобілізації кінця вересня), голова Калмикії Бату Хасіков, губернатор Ростовської області Василь Голубєв, губернатор Білгородської області В'ячеслав Гладков. Крім того, у списку опинилися губернатор Омської, Мурманської, Магаданської, Архангельської областей.

Вищезгадані глави регіонів, на думку Великобританії, брали участь в організації на території росії мобілізації, що класифікується як дії, спрямовані на підрив територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України.


Дагестан, Інгушетія та Калмикія у прес-релізі британського МЗС називаються «одними з найбідніших етнічних республік росії, з яких було набрано значну кількість призовників».


Крім глав регіонів, під санкції потрапили п'ять військових комісарів — у тому числі від Москви та Ростовської області, голова ЦВК Елла Памфілова, голова виборчкому Ростовської області Андрій Буров, голова Мінпромторгу Денис Мантуров, директор ФСВП Аркадій Гостєв, начальник УФСВП по Тульській області та по Ростовській області Дмитро Безруких, лідер «Товариства Центральної Азії узбеків Пермського краю» Джахонгір Джалолов (відомий пропозицією створення добровольчих батальйонів із узбеків, що мешкають у Пермському краю для участі у війні проти України).


Чиновникам, які потрапили під санкції, не можна буде в'їжджати на територію Великобританії, їхні рахунки та активи на території королівства, у разі їх наявності, будуть заморожені.



2. ІДЕЛЬ-УРАЛ

Атянь Езєм – рада старійшин ерзянського народу 26 листопада визнала Голодомор 1932-1933 років в Україні актом геноциду.


«Ерзяни не мають власної держави, тому наша постанова є постановою національного представницького органу – ради старійшин. Розгляд документа ініційовано групою ерзянських комбатантів, які воюють у складі Збройних сил України. Можливо, на наше рішення не зверне увагу Україна та українці, однак ми це робимо насамперед заради історичної справедливості і для того, щоб відмежуватися від цієї людиноненависницької імперії. Не можна кричати про московську політику етноциду щодо ерзян, однак не помічати й не розділяти той біль і страждання, що їх заподіяла Москва іншим народам. Тому цей документ важливий насамперед для нашого духовного зцілення для подолання колоніального мислення», – пояснив член Атянь Езєм Віталій Ромашкін.


У Постанові зазначається:

1. Визнати Голодомор 1932-1933 рр. в Україні актом геноциду українського народу.

2. Перекласти текст зазначеної постанови українською та англійською мовою і направити до Верховної Ради України.

3. Рекомендувати інязору та іншим представникам Кірдійюр щорічно, в останню суботу листопада, у країнах перебуваннях запалювати Свічу пам’яті та покладати квіти до меморіалів жертв Голодомору.


Боляєнь Сиресь – Інязор народу Ерзя. Інаугурація у Києві (2019)


Слід зазначити, що Інязор (головний старійшина ерзян) Сиресь Боляєнь (Олександр Болькін) є громадянином України, ветераном російсько-української війни. 2019 року його було обрано Інязором всупереч позиції керівництва Мордовії. Уперше Інязором було обрано не громадянина росії. Інаугурація відбулася у Києві, де попередній Інязор передав повноваження. Наразі у рф ФСБ та окупантською владою у Мордовії (Саранську) зроблено спробу зробити паралельні структури, що імітують самоуправління ерзянського народу, але ці квазіструткури недієві. Про проблеми ерзян ерзянською мовою у світі говорить громадянин України Олександр Болькін, ядвічі представляв Україну на Постійному Форумі ООН з питань корінних народів, де піднімав питання асиміляції Росією корінних народів рф та захищав позиції України. Наприкінці вересня у Естонії відбувся З’їзд народу Ерзя, який викликав велике занепокоєння у рф.



3. ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ ТА ЧЕЧНЯ

Глобальні проблеми, що виникають у країні-агресорі рф, у зв’язку з війною проти України та, відповідно посилення санкційної політики, що веде до обмежень в економіці, очікувано призводять у Дагестані до виходу на першій план проблем, які раніше не мали великого значення чи приховувалися, або, точніше, заморожувалися вкладанням коштів та «управлінськими рішеннями». Яскравим прикладом стає відставка мера столиці Дагестану Махачкали Салмана Дадаєва.


Це є доволі показною та багатошаровою історією. Перш за все Дадаєв у Махачкалі, хоча він і народився там та закінчив інститут сприймається як людина із Москви, із команди московського мера Собяніна. У мера тривалий період був жорсткий конфлікт з главою Дагестану Сергеєм Мєліковим, (вихідцем із Внутрішніх військ та росгвардії). Незважаючи на це, Дадаєв заявляв, що працюватиме до закінчення строку своєї угоди. Відставка та «евакуація» до столиці рф у такому випадку виглядає як посилення позицій силового блоку на Кавказі. З іншого боку деякі джерела прямо зазначають, що одночасно Махачкала перестала бути цікавою у фінансовому плані, оскільки головним джерелом доходів мера та його команди був «розпил» грошей на так званих «нацпроектах» (національні проекти федерального масштабу, прийняті у країні-терористі у 2018, розраховані на 2019-24, за напрямками «Человеческий капитал», «Комфортная среда для жизни» и «Экономический рост», фінансуються за рахунок федерального бюджету). При чому закінчення цих фінансування цих «нацпроектів» із зростанням відповідальності щодо їх реалізації джерела у Дагестані прямо пов’язують з «СВО», тобто перебігом війни з Україною.


Рамазан Алпаут. Кумицький активіст, журналіст Радіо Свобода


Але ще однією проблемою, не надто очевидною, яку піднімає відставка мера є міжнаціональні відносини у Дагестані та ширше, на всьому Північному Кавказі, у контексті балансу між народами у владних структурах. Кумицький діяч Рамазан Алпаут (журналіст «Радіо Свобода» мешкає у Празі, Чехія) зазначає, що хоча більшість міст Дагестану, як, власне Махачкала знаходяться на етнічних територіях кумиків, мерів серед кумиків немає. Зазначається, що оскільки кумики є тюрками, кумицька мова є певним чином лінгва-франка на деяких територіях Дагестану, то росія з часів російської імперії свідомо проводить «детюркизацію». При цьому відбуваються протиставляння різних народів центром і деякі з народів Дагестану є більшою мірою провідниками політиками Москви ніж інші. При чому кумики, які найбільшою мірою позбавлені Москвою можливості впливати на своє життя продовжують йти воювати до України.


Приклади: «Мэр Махачкалы ушел со своего поста. Удивительно, что почти все города Дагестана находятся в Кумукии, но ни в одном из них даже случайно мэром не является кумык. Это полностью вписывается в логику борьбы с тюркским фактором в Дагестане, о которой много пишут. Кремль планомерно лишал кумыков возможности влиять на свою жизнь даже на уровне городов. Интересно, те кумыки, которые идут воевать за россию, этого не видят? Или они вдруг ослепли, оглохли и лишились мозгов?» «Продолжая тезис о том, что детюркизация Дагестана - это не случайность, а целенаправленная политика, обратимся к "хорошим русским" еще первой половины 20 века. В связи с этим интересна и показательна по содержанию своему и рекомендациям статья русского лингвиста-евразийца Н. С. Трубецкого «О народах Кавказа», написанная в эмиграции (!еще тогда "хорошим русским" был. Каспаров опоздал!) в 1925 году. Статья его походит на целостную концепцию политики в отношении тюрок, хотя он лично, как известно, и не сочувствовал большевикам, пришедшим к власти в россии. И все же ученый, не в шутку встревоженный развитием «тюркского прессинга» в россии и в частности на Кавказе, пишет следующее: «Кумыкский язык является «международным» языком почти всего Северного Кавказа (от Каспийского моря до Кабарды включительно), азербайджанский господствует в большей части Закавказья (кроме Черноморского побережья) и, кроме того, в Восточной Анатолии и Северной Персии. Оба эти языка – тюркские. Надо иметь в виду, что при интенсификации экономической жизни пользование «международными» языками приобретает такое значение, что вытесняет туземные языки: многие аулы южных округов Дагестана уже совершенно «обазербайджанились». Вряд ли в интересах россии допускать такую тюркизацию Дагестана. Ведь если весь Дагестан тюркизируется, то получится сплошная масса тюрков от Казани до Анатолии и Северной Персии, что создаст самые благоприятные условия для развития пантуранских идей с сепаратистским, русофобским уклоном. Дагестан должен быть использован как естественный барьер на пути тюркизации этой части Евразии».



4. СИБІР ТА ДАЛЕКИЙ СХІД

Сюжет про роздачу спеціально заготовленого льоду сім’ям мобілізованих на війну з Україною у Ольокмінському улусі районі Республіки Саха (Якутії) став доволі популярним в Україні та інших країнах не лише через екзотичність та незвичність для інших країн (заготівля питного льоду в Якутії, яка відбувається з листопада є однією з місцевих традицій та життєвою необхідністю).


Уривок сюжету про підтримку мобілізованих у Саха (Якутії)


Інформація постає в низці подібних із Якутії (зокрема про роздачу сім’ям мобілізованих продуктів для приготування борщу від мера Якутська), є доповненою розповіддю про підтримку мобілізантів від місцевого осередку національної культури, який виготовляє для них обереги та створює враження абсолютно лояльного ставлення до «СВО», принаймні на Півдні Республіки Саха. Сюжет став вірусним в українських ЗМІ та соціальних мережах.



26 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page