Про удари, які здійснюють по російським НПЗ українські спецслужби, знають усі. І це справді стало важливим елементом продовження відбиття російської агресії. Україна знайшла «Кощеєву голку», і продовжує тепер її ламати. Не зважаючи на будь-який опір з боку українських партнерів, які дуже сильно турбуються цінами на нафтопродукти.
Але треба розуміти, що удари безпілотниками по НПЗ на території російського агресора – це лише «верхівка айсбергу». Так, найбільш яскрава, виразна, але боротьба ведеться на всіх рівнях. І на даному етапі розвитку інформаційних технологій кібер-удари можуть бути не менш дошкульними.
Зокрема, нещодавно СБУ додала хакерські атаки на країну-бензоколонку. Хакери знищили дата-центр, яким користувалися російський ВПК, нафтогазова і телекомунікаційна галузі. Знищено більш ніж 300Тб даних «Уральського заводу цивільної авіації», «Газпрому», «Лукойла», «Роснафти» та інших стратегічних підприємств. Кібердепартамент СБУ діє спільно з вітчизняною хакерською групою BLACKJACК і наносить ворогу значну шкоду.
Характерно, що росіяни намгаються приховати реальні обсяги того, як їхня нафтова промисловість не лише «палає», але і «лагає» з програмним забезпеченням, але факти – річ уперта. Очевидно, росіянам особливо важко пережити той факт, що раніше вони вважалися лідерами світового хакерства, яскравим прикладом чого було втручання в американські вибори 2016 року, яке зробило російських хакерів ледь не інтернет-мемів. А тепер від українських спецслужб «отримують» уже самі росіяни, і їх, очевидно, це не може не бісити.
Цікавий приклад пов’язаний з російським «Лукойлом». На початку лютого дрони СБУ атакували «лукойлівський» НПЗ у Волгограді, а згодом заводи того ж «Лукойлу» постраждали від українських хакреських атак. От і приклад системного підходу.
Загалом, треба розуміти, що ми маємо справу з дуже серйозним ворогом, який має величезні ресурси для ведення агресивної війни. Сподіватися на санкції, які мали б зупинити потік грошей для росіян, зараз особливо не доводиться. Вони половинчасті і залишають чимало «дірок» для обходження. Тому санкції Україні доводиться «впроваджувати» самостійно: від кібер-ударів і до атак дронами по підприємствам, які приносять росіянам багато грошей. Вивести з ладу такі активи хоча б на деякий час – уже позбавити росіян доходів, які б неодмінно пішли на війну.
Тут немає дрібниць. Все має працювати на перемогу.