top of page
  • Фото автораКущ Олексій

Крах базової економічної моделі, коли почнемо думати про нову? - Олексій Кущ



Пам'ятаю навесні минулого року, зробив прогноз.


Базова економічна модель, яка існувала в Україні до війни, буде поступово відмирати.


Про що йдеться?


1. експорт сировини - великі фізичні обсяги перевалки вже не реальні.


Першою постраждала металургія і руда - у них немає коридору.


ГМК упав на 60%.


Тепер черга за зерном.


Що робити?


Запуск переробки: замість великих фізичних обсягів - зростання доданої вартості.


По агро - три рівні переробки: мікро (на рівні сімейних господарств), мідл (на рівні середніх фермерських господарств) і макро.


Щодо металу - ситуація складніша.


Агропереробку можна запускати в децентралізованому форматі.


Щодо металу - потрібні промислові платформи біля АЕС з металоємними та енергоємними виробництвами.


Але вже після війни.


2. Падіння переказів трудових мігрантів в Україну.


За інформацією Нацбанку, у січні-червні 2023 року в Україну надійшло лише $5,6 млрд таких коштів (за аналогічний період минулого року - $6,4 млрд, або на 12,5% більше).


Ба більше, фінпотік цим каналом розгортається у зворотний бік: українці отримують перекази, перебуваючи за кордоном, з України.


Або зарплату за аутсорс, або доходи від майна/бізнесу, перекази чоловіків, інших родичів.


Приблизно 1,5 млрд дол на місяць або 9 млрд дол за півроку.


У зворотному напрямку від мігрантів на Батьківщину надходить 5,6 млрд, тобто на 3,3 млрд менше.


І ця пропорція буде погіршуватися.


Що робити?


Вирішувати фактор безпеки як рамку для запуску програм репатріації.

Створювати кращі умови для бізнесу і роботи.


Але такі пропозиції вимагають завершення війни.


На практиці вже зараз потрібно почати формувати проєкт народної економіки.


Залучати кошти розсіяного українства в привабливі інфраструктурні та економічні проєкти.


Дати можливість населенню вкладати гроші в порти, митні термінали, енергетику, транспорт.


Тобто в усе те, на чому гребуть рентний дохід політичні еліти.


3. Перспективи скорочення ІТ-сектора.


Тут поки катастрофічного обвалу немає, але він попереду, особливо, коли відкриються кордони.


Що робити?


Зрозуміти, що всі не зможуть стати айтішниками.


Відродити технічну освіту і стимулювати набуття нових компетенцій і навичок у сфері високотехнологічних виробництв.


Загалом, модель "зерно і мізки" поступово відходить у небуття.


Сприймемо це як знак долі.


Вона все одно була тупиковою гілкою економічної еволюції.


Зерна в ній з роками ставало більше, мізків менше.


У фіналі на нас би чекала модель у вигляді "зерно без мізків".


Так завжди деградують моносировинні моделі, справа тут не в нас і не в зерні як такому.


Тут діалектика історичного розвитку.


Тобто, у нас був шанс на більш складну модель зростання.


Шансів на неї мало, але вони не нульові.


А НБУ тим часом тестує банки на курс 41-42...


Чим довше буде перехід від однієї моделі до іншої, тим сильнішим буде курсовий та економічний "геп".

4 перегляди0 коментарів

Comments


bottom of page