Канада між двома куполами: як Оттава диверсифікує безпекові угоди під тиском Вашингтона

Після ультиматуму Дональда Трампа “купуйте систему Golden Dome за $61 млрд, або отримайте її безплатно, ставши 51-м штатом” – уряд Марка Карні відповів, що 1 липня Канада офіційно приєднається до європейської програми ReArm Europe. Цим рішенням Оттава сигналізує готовність вийти з-під односторонньої безпекової опіки США, посилюючи власний суверенітет та відкриваючи нове «вікно можливостей» для партнерів по НАТО й України.

Контекст і мотивації Оттави

Поєднання транзакційного тиску США, персистентної економічної залежності та зростаючого арктичного виклику створює для Оттави унікальне вікно, переформатувати свою стратегію від «молодшого партнера США» до проактивного middle power, що одночасно інтегрується у європейську оборонну екосистему й знижує технологічні ризики через диверсифікацію альянсів.

Для Марка Карні ультиматум Трампа постає трьома отруйними шипами. По-перше, підривається сама ідея союзницького контракту: якщо гарантії статті 5 можна купити чи втратити залежно від настрою Білого дому, тоді жодна декларація солідарності не варта паперу. По-друге, рахунок у десятки мільярдів означав би зрізання соціальних програм політичний самогубний крок для Ліберальної партії. І нарешті, створюється небезпечний прецедент: сьогодні «покупцем» названа Канада, завтра подібний рахунок можуть отримати Нідерланди чи Японія, що вдарить по довірі до США як лідера демократичної коаліції.

Пекін вже оголосив Арктику спільною спадщиною людства, запустив три криголами класу Xue Long та пропонує інвестиції в канадські порти - ціною доступу до даних і інфраструктури. Прогалина NORAD. Поточна модернізація системи попередження про ракетний напад відстає від темпів розвитку російських БПЛА великої дальності «Альбатрос-М». Оттава робить висновок: без власної високотехнологічної індустрії (сенсори надгоризонтного огляду, БПЛА дальнього радіуса, малосупутникові угруповання) Північ лишається «вразливою брамою», а суверенітет предметом доброго слова Вашингтона. Саме тому в пакеті ReArm Europe Канада бачить шанс залучити фінансування в арктичні проєкти, спільно з Норвегією та Данією формуючи «північний пояс демократій».

Що таке ReArm Europe?

ReArm Europe народився як відповідь ЄС на те, що в Брюсселі називають «стратегічною втомою» Сполучених Штатів. Ще у листопаді 2024 р. аналітики European Council on Foreign Relations попереджали, що Вашингтон дедалі охочіше переключає увагу з Європи на Індо-Тихоокеан і внутрішні кризи; тому захист континенту має поступово перейти під контроль самих європейців. Цю ж думку озвучила комісар ЄС з питань оборонної промисловості Сельма Рейнар, презентуючи програму Readiness 2030 у Берліні 12 березня 2025 р.: «Ми вдячні США, але Європа повинна навчитися тримати щит самостійно інакше наші партнери втомляться раніше, ніж ми зміцніємо».

Відтак до 2030 р. заплановано інвестувати €800 млрд у спільні проєкти, уніфікувати закупівлі та підняти планку витрат на оборону до 5% ВВП. Ключові інструменти — програмний пакет Readiness 2030 та розширений Оборонний фонд ЄС. Обидва працюють за принципом «plug-and-play»: швидке фінансування, спільні стандарти, мінімум бюрократії.

Для Канади двері відчинені за моделлю PESCO. Ринки озброєнь взаємно відкриваються, а експортний контроль лишається в Оттаві. Це рідкісне поєднання повного доступу до європейських R&D і збереження національного суверенітету — ще один доказ того, що континент готується діяти самостійно, не розриваючи трансатлантичний союз, але й не залишаючись його заручником.

Golden Dome: привабливість і ризики

Проєкт Golden Dome - це американська космічна система перехоплення, що поєднує супутникові радари, орбітальні винищувачі та наземні лазери. Декларована ціна 175 млрд доларів не враховує мит на стратегічні матеріали й електроніку, які збільшують реальну вартість приблизно на п’ятнадцять мільярдів. Канада оплачує не лише саму систему, а й тарифну надбавку, що фактично дотує виробників у США.

Усі ключові алгоритми Golden Dome підпадають під режим ITAR. Доступ до програмних оновлень контролює Пентагон; будь-яке політичне рішення у Вашингтоні може зупинити їхнє постачання. Така схема обмежує технологічний суверенітет Канади й сповільнює власні оборонні розробки, оскільки реекспорт компонентів потребує тривалих американських ліцензій.

Кремль і Пекін уже розглядають появу Golden Dome як легітимацію нової космічної гонки й пришвидшують свої програми «Циркон-К» і TianJian. Рівень загрози на орбіті зростає, а стратегічний простір для Оттави звужується.

Європейська ініціатива ReArm Europe пропонує альтернативу: спільні дослідницькі програми, нижчі митні бар’єри й можливість розміщувати замовлення на канадських підприємствах. Експортні обмеження ЄС менш жорсткі, ніж ITAR, що дає Канаді більше контролю над критичним софтом і залученими технологіями. За співставного рівня захисту ReArm обходиться дешевше й не підриває національні інноваційні цикли.

Рекомендації для України

Тривала й технологічно ескальована війна залишає Києву два шляхи або залишатися споживачем західної допомоги, або стати повноцінним співтворцем нової євро-атлантичної оборонної екосистеми. Партнерство з Канадою в межах ReArm Europe відкриває саме другу опцію, забезпечуючи прямий доступ до провідних платформ Європи та масштабне співфінансування проєктів ППО і БПЛА, що підвищує політичну «ставку» Заходу у безпеці України.

Перший крок добитися асоційованого членства у ReArm Europe. Для цього варто створити спільний українсько-канадський коаліційний офіс у Брюсселі, який об’єднає представників міністерств оборони, депутатів Європарламенту, галузевих аналітиків і бізнес-лобістів. Україна пропонує ЄС активну бойову платформу, де цикл «концепт → серія» скорочується вдвічі проти лабораторних умов, а Канада отримує прямий канал до європейського ринку озброєнь.

Друга лінія дій рамковий Меморандум між Міноборони України, DND Canada та Європейським оборонним фондом. Конструкторські роботи виконуються у Канаді, випробування й бойова сертифікація в Україні, серійне виробництво розміщується на східноєвропейських майданчиках ЄС. Поєднання канадських радарних модулів, українських бойових алгоритмів і європейського фінансування сформує експортоспроможні системи ППО та ударні БПЛА для НАТО і держав G20.

Третя ініціатива North–South Security Track у НАТО з регулярними навчаннями «Арктика – Чорне море» й фокусом на ранньому попередженні, ПРО та морських дронах. Логіка інтеграції Арктики та Чорного моря в єдиний безпековий трек ґрунтується на спільній загрозі з боку Росії та єдиній траєкторії її далекобійних систем. Ракети «Циркон-К» і надзвукові БПЛА стартують з північних баз, але можуть атакувати цілі на півдні через кілька хвилин після перетину полярної дуги. Сенсорна мережа, що покриває і Арктику, і Чорне море, дозволяє НАТО закривати цей коридор однією цифровою «сіті-грейд», замість двох розрізнених зон спостереження. Для Канади це аргумент спрямувати кошти на розгортання арктичних радарів, адже ті інтегруються у спільний європейський східний щит; для України – шанс підключитися до майбутньої системи NORAD-Europe і отримати додаткові джерела даних раннього виявлення. Таким чином, інвестиції у північний сегмент водночас укріплюють південний, роблячи систему цілісною і взаємозалежною без географічних розривів.

Олександр Колесніченко