Прорив під час війни: трансформація ВПК України за три роки, – Петро Олещук

Три роки повномасштабної війни стали для України не лише випробуванням на міцність, а й шансом на радикальну трансформацію ключових секторів національної безпеки — зокрема, військово-промислового комплексу (ВПК). За цей час країна пройшла шлях від критичної залежності від зовнішньої допомоги до формування самодостатньої, динамічної та високотехнологічної оборонної індустрії.

Україна створює нову оборонну екосистему — з виробничими кластерами, інжиніринговими командами, стартапами, R&D-інфраструктурою та державними інституціями, здатними оперативно реагувати на потреби фронту. Цей процес не є лінійним — його супроводжують як прориви, так і скандали. Проте загальний тренд однозначний: ВПК став однією з ключових точок зростання української держави під час війни.

1. Нарощування виробництва: від імпорту до екосистеми

На початку 2022 року ситуація у ВПК була критичною: значна частина оборонної продукції надходила з-за кордону, включно з боєприпасами, бронетехнікою та безпілотниками. Умови фронту швидко виявили вразливість цієї залежності — логістика, строки доставки, обмеження союзників. Відтак Україна зробила ставку на нарощування внутрішніх потужностей.

Станом на 2025 рік можна говорити про появу фактичної ВПК-екосистеми. Виробництво охоплює всі ключові напрямки:

• Боєприпаси: від 82 мм мін до 155 мм снарядів — приватні й державні заводи вже налагодили серійний випуск. За словами керівництва Мінстратегпрому, щомісячні обсяги виробництва артснарядів зросли удесятеро з 2022 року.

• Бронетехніка та САУ: розгорнуто ремонтно-модернізаційні цикли та нове виробництво БМП, БТР, броньованих евакуаційних машин та артилерійських установок.

• РЕБ і зв’язок: створено десятки унікальних рішень для захисту від ворожих дронів, перехоплення сигналів та криптозахищеного зв’язку.

• Авіаційне озброєння: відновлено виробництво компонентів до літаків, БПЛА, систем ППО.

• 
  

Державна політика орієнтується на краудсорсинг інновацій — в Українському оборонному кластері об’єднуються десятки приватних фірм, інженерів, ІТ-розробників, які отримують фінансування, сертифікацію та прямий запит від ЗСУ. За даними Міноборони, станом на 2025 рік у секторі працює понад 200 приватних оборонних компаній.

2. Технологічний прорив: дрони, ракети, морські платформи

Окрема історія — розвиток високоточних та асиметричних технологій, у яких Україна стала світовим лідером.

БПЛА нового покоління

Україна створила нову школу безпілотної війни. FPV-дрони, дрони-камікадзе, багатофункціональні розвідувальні та ударні системи постійно адаптуються під фронтову реальність. За оцінками Forbes, лише у 2024 році в Україні вироблено понад 300 000 дронів різних типів.

Ключовими перевагами українських БПЛА є:

• вартість у рази нижча, ніж у закордонних аналогів;

• адаптація під бойове застосування у специфічних умовах (окопи, міські бої);

• часте використання відкритих архітектур — швидке масштабування і модифікації;

• створення «дронових роїв» — одночасного застосування десятків FPV задля прориву оборони.

  
  

  Морські дрони

  
  

Поява морських ударних платформ (MAGURA V5, Sea Baby, Stalker) стала революцією у воєнній морській тактиці. Українські безпілотні катери, начинені вибухівкою та оснащені супутниковою навігацією, змогли завдати серії приголомшливих ударів по кораблях ЧФ РФ — включно з десантним судном, танкером та навіть ракетним крейсером.

Ці дрони працюють на відстані понад 800 км і мають низьку помітність, що робить їх ефективною зброєю для відбиття панування РФ у Чорному морі.

Ракети

Найменш публічний, але стратегічно надважливий сегмент — ракетне виробництво. Українські підприємства успішно створюють далекобійні ракети класу «поверхня-поверхня», що здатні вражати цілі в глибокому тилу ворога. Попри обмеження на офіційні повідомлення, аналітики припускають, що саме українські ракети стояли за ударами по російських авіабазах у Курську, Бєлгороді, Криму.

Це підтверджує: Україна вже має потенціал до створення стратегічного ракетного стримування.

3. Внутрішня безпека: очищення тилу

Водночас розбудова ВПК не позбавлена ризиків — зокрема, корупційних та безпекових. За останні роки Служба безпеки України неодноразово демонструвала, що захист тилу є питанням не меншим, ніж бої на фронті.

Знаковим став приклад затримання керівництва заводу в Павлограді, яке поставило браковані міни на сотні мільйонів гривень. СБУ викрила та нейтралізувала корупційну схему, у якій були задіяні не лише директори держпідприємства, а й посадовці Міноборони. Такі випадки показують, що реальна загроза не лише у ворожих ракетах, а й у підривах довіри до внутрішніх оборонних процесів.

Цілеспрямоване очищення тилу — це не репресії, а захист армії. І цей процес стає невід’ємною частиною оборонного управління.

4. Глобальний вимір: Україна як гравець на ринку озброєнь

Україна поступово переходить від статусу реципієнта до статусу постачальника оборонних технологій. У 2024 році були укладені перші міжнародні контракти з Польщею, Литвою, Великобританією на постачання українських дронів, бронетехніки, цифрових рішень управління боєм. Це не лише підтримка ЗСУ, а й експорт капіталу, репутації, інновацій.

Українські дрони вже беруть участь у навчаннях НАТО, а низка технологій — як-от системи цифрового управління артилерією — стали базою для адаптації західної зброї до умов фронту.

Україна формує нову ідентичність: від нації-споживача безпеки — до нації-донора оборонних рішень.

Висновки: ВПК як символ незалежності

Військово-промисловий комплекс сьогодні — це не просто галузь економіки. Це фундамент національного виживання. Його трансформація за останні три роки — один із найяскравіших прикладів того, як війна може перетворитись на шанс для створення нової країни.

Українська модель оборонної індустрії — це не повернення до радянських ГОЗів, а симбіоз фронтового запиту, волонтерської винахідливості, ринкових підходів та державного замовлення. І поки ЗСУ воюють на передовій, тил має свою, не менш важливу, лінію фронту — виробничу, інженерну, антикорупційну.

ВПК України стає втіленням не лише здатності чинити опір, а й здатності будувати. А отже — перемагати.