Богдан Попов: війна завершиться лише «великою угодою» за участі всіх глобальних гравців


Російсько-українська війна не завершиться двосторонньою мирною угодою чи звичайним перемир’ям — вихід можливий лише через глобальну домовленість за участі України, Європи, США, Китаю та Росії. Таку думку висловив експерт «Об’єднаної України» Богдан Попов, коментуючи заяву спецпосланця США Джареда Кушнера про необхідність відновити прямий діалог між Європою та Росією.
Діалог Європи з Росією нічого не змінить
На думку експерта, відновлення контактів між європейськими лідерами та Кремлем не є загрозою, але й не дасть результату. «Я б не сказав, що це загрозливо, адже, в принципі, це нічого не змінює. Глобальна угода — єдиний можливий на сьогодні сценарій завершення цієї війни», — зазначив Богдан Попов.
Експерт пояснює, що позиції сторін діаметрально протилежні, а кожна з них здатна воювати в нинішньому режимі ще щонайменше кілька років. Тому мирне врегулювання можливе лише за залучення великої кількості гравців. Європейці ж, за словами експерта, можуть говорити з Росією хіба що про відносини після війни, а повернення до економічної співпраці чи скасування санкцій наразі неможливе.
Богдан Попов також звернув увагу, що ЄС досі частково торгує з Росією, спрямовуючи до бюджету агресора близько 40 млрд євро на рік, хоча загальна тенденція в Євросоюзі — поступова відмова від усього російського. Водночас Москва, наголошує експерт, не вважає Європу рівноправним партнером: «Російська Федерація дивиться на європейців зверхньо, вона в принципі не сприймає їх як суб’єкт діалогу».
«Нова архітектура безпеки» — поступка передусім Китаю
Ідею нової архітектури європейської безпеки, яку просувають росіяни й американці, Богдан Попов розглядає ширше — як частину загального перерозподілу безпеки в Євразії. «Це поступка ще більшою мірою китайцям», — вважає він. Росія, за словами експерта, висловлює невдоволення світовим розподілом сил ще з 1990-х, а Китай як друга наддержава потребує нових ринків і, відповідно, економічної та геополітичної експансії.
Експерт переконаний, що війна завершиться «великою угодою», яка врахує інтереси всіх сторін — і, на жаль, також інтереси противника. Причина — де-факто стабільна лінія фронту: Росія фінансується за рахунок продажу енергоносіїв, Україна — завдяки європейській допомозі. «Обидві сили тримаються на рівні, якого якраз вистачає, щоб не завалитися. Так можна воювати вічно», — пояснює Попов. Водночас, на його думку, найменше від такої угоди виграє саме Росія, «бо все забере Китай».
Кремль, за оцінкою експерта, прагне скористатися каденцією Дональда Трампа, розраховуючи на скорочення американської військової присутності в Європі — зокрема в Польщі та країнах Балтії. Ключовим моментом Попов називає саміт АТЕС 18–19 листопада, куди, за його словами, Трамп і Путін їдуть до Сі Цзіньпіна з пропозицією «глобальної угоди».
Сам факт зустрічі свідчить, що Пекін готовий розглянути альтернативу затяжній війні, яка досі була йому вигідною. «Саме реакцію Сі Цзіньпіна на цю пропозицію Трампа й Путіна варто брати за відправну точку для подальшого аналізу ситуації», — підкреслив експерт.
Україна як щит Європи
Відповідаючи на питання, чи здатна Європа самостійно гарантувати безпеку континенту, Богдан Попов зауважив, що ЄС ослаблений економічною кризою, міграційними проблемами, невдалим «зеленим переходом» і зростанням євроскептицизму. Тому безпекова стратегія Євросоюзу, на його думку, має полягати в повній інтеграції України в європейську систему безпеки.
Експерт пропонує модель, за якої Європа гарантує довгострокове фінансування Сил оборони — орієнтовно 50 млрд доларів на рік — а також пакет відновлення економіки. Натомість Україна бере на себе зобов’язання щодо безпеки союзників: «Ми можемо гарантувати, що закриємо балтійський фронт». Тобто в разі нападу Росії на Сувальський коридор чи країни Балтії українські військові захищатимуть і їх.
Питання оборони та членства в ЄС Попов пропонує розділити: в безпеці інтереси України та Євросоюзу збігаються, а в економіці — часто розходяться. «Український уряд має чітко позиціонувати: захищаємо ми, а платите ви», — наголошує він.
Членство в ЄС — питання політичної волі
Щодо вступу до Євросоюзу експерт бачить два сценарії: тривалий перехідний період після завершення війни або поєднання інтеграції з великим пакетом відновлення. За його розрахунками, умовні 800 млрд доларів дозволили б не відбудовувати зруйновану інфраструктуру, що не відповідає європейським стандартам, а одразу будувати нову — інтегровану в європейську енергомережу та відповідну екологічним нормам.
Втім, наразі, за оцінкою Попова, понад половина країн ЄС не має політичної волі прийняти Україну як повноправного члена. Тому найреалістичнішою моделлю він вважає Україну як потужну армію, що захищає континент за європейські кошти, — своєрідну «Запорізьку Січ 2.0».

Коментарі