Богдан Попов: Україна довела здатність масштабувати ОПК швидше за будь-яку державу в історії — тепер потрібні ліцензії, а не папери

Заява президента Володимира Зеленського під час зустрічі з президентом Сербії Олександром Вучичем про домовленість зі Сполученими Штатами щодо щомісячного постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot знову загострила питання, яке Київ підіймає вже кілька років — надання Україні ліцензій на власне виробництво цих ракет. За словами президента, він порушував це питання перед адміністрацією Джо Байдена ще чотири роки тому, і якби ліцензію тоді надали, Україна вже сьогодні самостійно забезпечувала б значну частину потреб у протиракетній обороні — не лише власних, а й європейських. Цю тезу в ефірі "Ми - Україна" прокоментував експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Богдан Попов.

Україна показала темпи масштабування, яких не було в історії

За словами експерта, Зеленський артикулює справедливу тезу: Україна довела здатність нарощувати військово-промисловий комплекс з кількох мільярдів до 60 мільярдів доларів усього за чотири з половиною роки. Попов наголошує, що навіть темпи виробництва танків у США під час Другої світової війни поступалися цьому масштабуванню у відсоткових показниках.

На цьому тлі, зазначає експерт, дивним виглядає підхід самих Сполучених Штатів: маючи серйозних геополітичних опонентів — Північну Корею, Іран, Росію та Китай, — які виробляють десятки балістичних ракет на день, США випускають лише близько 600 перехоплювачів на рік. Попов називає це серйозним прорахунком американської оборонної політики.

Ліцензії — питання не лише технічне, а й політичне

Богдан Попов зазначає, що українська дипломатична команда та президент роблять усе можливе для просування питання ліцензій, однак адміністрація Трампа наразі не демонструє однозначно позитивної позиції щодо України. За оцінкою експерта, змінити цю динаміку може лише комплексний тиск — за участі європейських партнерів і самих виробників озброєння, для яких ліцензії означають нові замовлення та прибуток.

Водночас Попов застерігає від надмірного тиску на особистому рівні: Дональда Трампа він характеризує як емоційну і контроверсійну постать, чия позиція може змінюватися щодня, а спроби прямого впливу — давати зворотний ефект.

На переконання експерта, ефективнішим інструментом є публічна демонстрація світові реальних наслідків війни: ударів касетними «Іскандерами» по мирних містах, які, за словами Попова, спрямовані не проти військової інфраструктури, а мають ознаки геноциду цивільного населення. Такі свідчення, на його думку, здатні впливати на позицію Конгресу США та американську громадську думку — а отже, опосередковано і на самого президента.

Розподіл оборонного тягаря: 90% вже на Європі

Коментуючи тезу про те, що Сполучені Штати «за океаном» і мають зберігати частину ресурсів на випадок інших загроз, Попов зауважує, що фактично Європа вже несе близько 90% фінансового навантаження оборонної допомоги Україні. За його словами, навіть американська зброя, яка постачається Україні, здебільшого закуповується за кошти союзників по НАТО — зокрема, через програму PURL, якою профінансовано близько 7 мільярдів доларів на закупівлю перехоплювачів Patriot. Європейські партнери також забезпечують значну частку постачань боєприпасів, техніки та фінансової допомоги через механізми ЄС.

Проблема самовільного залишення частин: експерт пропонує конкретне рішення

Окремою темою коментаря стала проблема самовільного залишення військових частин (СЗЧ), яку нещодавно публічно артикулювали в Десантно-штурмових військах ЗСУ, назвавши серед головних причин тривалий бойовий стрес, вигорання та конфлікти з командуванням через ненадання відпусток чи можливості пройти ВЛК.

Попов наголошує, що мовчати про цю проблему далі не можна: за даними Генеральної прокуратури, до засекречення цієї інформації наприкінці минулого року, кількість подібних випадків сягала близько 300 тисяч. За його словами, це відчутні втрати для сил оборони саме в переламний момент війни, коли людський ресурс України обмежений порівняно з ресурсом Росії.

Як конструктивне рішення експерт наводить пропозицію директора Державного бюро розслідувань щодо передачі частини повноважень з розслідування справ СЗЧ від ДБР до Військової служби правопорядку (ВСП). За словами Попова, наразі на ДБР припадає 372 тисячі справ, при цьому в бюро працює лише кілька сотень слідчих, з яких понад дві тисячі проваджень стосуються військовослужбовців. Натомість чисельність ВСП, згідно із законом, може сягати до 1,5% від складу Збройних сил — тобто значно більший ресурс для розвантаження системи.

Правову основу для цієї реформи, за словами експерта, вже закладено: у Верховній Раді понад два роки перебувають на доопрацюванні відповідні законопроєкти, які стосуються військової поліції та якраз вирішують це питання. Богдан Попов закликав народних депутатів повернутися до їх розгляду з відновленням сесійної роботи Верховної Ради 18 серпня, наголосивши на терміновості: вікно добровільного повернення для тих, хто самовільно залишив частину, закривається 20 вересня.

https://youtu.be/CRGrvQx0iL0?si=xdR1DLsDDnKCRux_