Антон Кучухідзе: без Європи за столом переговорів будь-які домовленості щодо України є нежиттєздатними

Без участі Європейського Союзу як повноправної сторони переговорного процесу будь-які потенційні домовленості щодо врегулювання російсько-української війни будуть нежиттєздатними. Таку думку висловив співзасновник аналітичного центру «Об'єднана Україна», політолог-міжнародник Антон Кучухідзе в ефірі телеканалу Freedom.

Чому Європа — ключова сторона переговорів

На думку експерта, залучення ЄС до переговорів є не лише бажаним, а й інституційно необхідним кроком. Саме Брюссель є головним власником «економічного ключа» до тиску на Москву: з 24 лютого 2022 року проти російських фізичних та юридичних осіб введено понад 20 санкційних пакетів і понад 20 000 індивідуальних санкцій — і переважна їх більшість є санкціями Євросоюзу.

«Коли Трамп щось обіцяє росіянам, у них це не працює, тому що там немає ні української, ні європейської позиції. Яке зняття санкцій може обіцяти Трамп, якщо 80% санкційного тиску — це Євросоюз?» — зазначив Кучухідзе.

Крім санкцій, ЄС є також головним утримувачем заморожених російських активів, що робить його незамінним учасником будь-якої реальної переговорної конструкції.

Ширший формат — умова успіху

Аналітик нагадав, що ще до нормандського формату і Мінська існував Женевський формат чотирьох сторін (США, ЄС, Україна, Росія), і саме він, з інституційної точки зору, є найбільш дієвим. Важливим кроком у цьому напрямку стала заява Президента України Володимира Зеленського про те, що за столом переговорів мають бути присутні і європейські партнери.

«Це не просто бажання підіграти партнерам, які нас підтримують. Це інституційно правильний хід», — підкреслив Кучухідзе.

Він також нагадав про Паризьку декларацію від 6 січня 2026 року, підписану Зеленським, прем'єром Великої Британії Стармером та президентом Франції Макроном, яка закріплює принцип: безпека України дорівнює безпеці Європи.

Санкції та поставки: суперечність, яку не варто замовчувати

Водночас Кучухідзе звернув увагу на суттєву непослідовність у європейській політиці: попри загальний курс на санкційний тиск, постачання зрідженого природного газу з Росії до країн ЄС із 2022 року фактично подвоїлося. У зв'язку з глобальною енергетичною кризою, на думку аналітика, існує висока імовірність, що запланована відмова ЄС від закупівлі російської нафти з 1 січня 2027 року так і не буде реалізована у повному обсязі.

Удари по інфраструктурі РФ — найефективніший інструмент тиску

Говорячи про дієвість тиску на Росію, Кучухідзе наголосив: найефективнішим інструментом впливу на її економіку залишаються удари Сил оборони України по енергетичній та промисловій інфраструктурі противника. За даними розвідки, які наводив Президент Зеленський, окремі компанії закрили по 400 джерел нафтовидобутку, а дефіцит державного бюджету РФ лише за перші п'ять місяців поточного року склав 80 мільярдів доларів.

«Чим більше буде ефективних операцій на території Росії — НПЗ, логістика, залізниця, енергетична інфраструктура — тим швидше вони слабшатимуть», — зазначив аналітик. Проте він застеріг від недооцінки противника: Росія має значні внутрішні резерви та підтримку з боку Китаю.

Стратегічного рішення про відмову від війни в Росії не прийнято

Підсумовуючи, Кучухідзе констатував: незважаючи на зростаючий фінансовий і логістичний тиск, Москва ще не прийняла стратегічного рішення про завершення війни. Водночас із кожним днем продовження бойових дій стає для Кремля дедалі важчим як в економічному, так і у внутньополітичному вимірі.

https://youtu.be/laciN5mFiMw?si=TjD7pUXKA2QFrZZe