top of page

Антон Кучухідзе: Україна де-факто вже є східним флангом НАТО, і від цього залежить безпека всієї Європи

  • Фото автора: United Ukraine
    United Ukraine
  • 2 дні тому
  • Читати 2 хв

Заява президента Володимира Зеленського про те, що Україна поки не має юридичних підстав автоматично долучатися до захисту країн НАТО у разі можливого розширення російської агресії, викликала дискусію про реальний стан відносин України з альянсом. Своїм баченням цієї теми, а також перспектив українсько-польського діалогу в ефірі "Ми-Україна" поділився політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру «Об'єднана Україна» Антон Кучухідзе.


Подвійна стратегія: рух до НАТО і паралельні союзи вже сьогодні

За словами експерта, попри формальний статус, Україна de facto виконує функцію щита для всього континенту. «Україна є щитом Європи і сьогодні фактично в безпеці Європа живе за рахунок того, що сили оборони України ефективно протистоять російській агресії, стримують ось цю навалу зі сходу», — наголосив Кучухідзе.


Аналітик пояснив, що Київ реалізує дворівневу стратегію: з одного боку, продовжує курс на повноправне членство в альянсі, з іншого — не чекає пасивно, а вибудовує мережу двосторонніх безпекових і військово-технічних угод із партнерами.


За словами Кучухідзе, у теорії міжнародних відносин це називається «паралельними малими союзами» — інструментом, який дозволяє отримувати ресурси для протистояння агресії вже зараз, не чекаючи інституційного рішення НАТО. При цьому він підкреслив бойову спроможність українських сил: «Ми, як пан Рубіо, до речі, сказав, що найсильніша армія в Європі — це українська армія. Тобто ми найсильніші».


Сигнал союзникам: чим сильніша Україна, тим безпечніший континент

Коментуючи слова президента щодо Естонії та можливого нападу Росії на країни Балтії, Кучухідзе зазначив, що ключовий меседж Зеленського полягав не у відмові від союзницької солідарності, а у демонстрації логіки: членство України в НАТО автоматично посилює безпекову складову всього альянсу.


Експерт нагадав про практичні приклади такої солідарності — готовність України допомогти Румунії у протидії залітанням російських дронів та досвід українських фахівців на Близькому Сході у боротьбі з іранськими «шахедами».


Україна—Польща: сигнал до діалогу, а не потепління назавжди

Окремо політолог прокоментував обмін привітаннями з Днем незалежності між Володимиром Зеленським і президентом Польщі Каролем Навроцьким, який відбувся на тлі напруги після позбавлення українського президента вищої польської державної нагороди. Кучухідзе назвав цей обмін листами «сигналом для можливого діалогу», але застеріг від надмірного оптимізму: за його оцінкою, Навроцький продовжує керуватися внутрішньополітичною логікою та інтересами свого правого електорату.


Водночас експерт наголосив, що українська сторона свідомо не піддається на провокації та готова йти назустріч будь-якому сигналу нормалізації, спираючись на спільність загрози для обох держав. «Загроза у нас одна. Тому тут я би внутрішньоелекторальні питання залишив би на стороні, а керувався б реальним прагматизмом, як забезпечити двосторонню безпеку так, щоб війна не розширювалася в Європі», — зазначив Кучухідзе.


Експерт також провів паралель із періодом примирення часів Кучми–Квасневського і резюмував: «Якщо польський лідер ставить це на рейки, то Україна протягне йому лише руку дружби».



 
 
 

Коментарі


bottom of page