top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Африканський похід України, - Олексій Кущ

Завдання України на найближчий період — "відкриття" Африки. Про це пише Олексій Кущ, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. З текстом статті можна ознайомитися нижче.


Україна активно формує вектор підтримки з боку країн Глобального Півдня, зокрема, започатковуючи активну гуманітарну політику в Африці та Азії. Саме така активна позиція України викликала нервову реакцію у Кремлі, внаслідок чого РФ влітку 2023, навіть вийшла із так званої «Стамбульської зернової угоди». У 2023 Україна продемонструвала гарний приклад "поліфонічної геополітики" та інформаційної роботи​​ на мультикультурних рівнях. З точки зору цілей її зовнішньої політики, Україні ще тільки доведеться "здобути Африку".


Це надзвичайно важливо, враховуючи зростаючий політичний вплив африканських країн. Варто згадати ПАР, яка входить до групи БРІКС чи Нігерію, яку американська розвідувальна спільнота у своєму аналітичному звіті "Мультисвіти" відносить до найбільш динамічних країн майбутнього. У структурі голосування генеральної асамблеї ООН, Африка дає вагому кількість голосів. Поки що ці голоси подекуди нейтральні по відношенню до України, але світу потрібно, щоб ці голоси були "за".


Вплив України на африканські країни, наразі, відбувається за допомогою програми Grain from Ukraine, до якої долучилися амбасадори – знавці Африканського континенту. Зокрема, першим амбасадором Grain from Ukraine на Африканському континенті стала колишня Президент Малаві, доктор Джойс Банда, яка нині активно працює в низці міжнародних організацій, зокрема входить до виконавчого комітету ООН Жінки (UN Women).


До ініціативи також долучився регіональний директор програм Центральної та Західної Африки Національного демократичного інституту (США), доктор Крістофер Фомуньо, який очолював міжнародні місії зі спостереження за виборами та керував програмами підтримки демократії в багатьох країнах Африканського континенту.


Третім амбасадором Grain from Ukraine стала колишній міністр освіти Нігерії та екс-віце-президент Світового банку, доктор Обі Езеквесілі, яка нині є старшим радником Ініціативи політики економічного розвитку Африки та регіональним директором Національного демократичного інституту в Африці".


Сама програма Grain from Ukraine започаткована у листопаді 2022. Вона реалізовується за рахунок понад 30 держав-донорів, які купують українське зерно для передачі його африканським країнам, які потерпають від дефіциту продовольства. Зокрема, це країни Євросоюзу, Катар, Туреччина, Японія, Норвегія, Корея, Канада та США. Сума коштів вже досягла 200 млн доларів. Загалом, програма Grain from Ukraine забезпечувала зерном щонайменше 5 мільйонів людей. 


Саме так, з гуманітарної місії народжується нова українська проактивна зовнішня політика. 


«Віднайти» Африку

У глобальному розрізі 40–45% українського агроекспорту припадає на країни Азії, 30–35% — на ЄС, до 15% — на Африку і менше 10% — на СНД. Вже при аналізі цих показників очевидно, що африканські країни для України, за рідкісним винятком, — terra incognita.


Пошук нових ринків збуту для української агропродукції, на відміну від більш складних промислових товарів, підпорядковується простим принципом: там, де багато людей — там і багато їдять, а значить, ми йдемо до них. Звичайно ж, з певними застереженнями: в Китай не їдуть зі своїм рисом, а в Індонезію — зі своїм маслом.


Ринок ЄС залишимо за дужками, оскільки операції в цьому напрямку форматуються існуючою угодою про ЗВТ. Італія і Іспанія купують українське зерно, Німеччина, Нідерланди і Польща — соняшникову олію. Зате продукти переробки української аграрної сировини чекають в Азії і Африці. 


Частково збалансовані для України ринки країн Північної Африки: Єгипет, Туніс, Марокко. У той же час недостатньо освоєні ринки Алжиру та Лівії. Країни Аравійського півострова також можна віднести до оптимуму: Саудівська Аравія, ОАЕ.


Ну і справжній неосвоєний експортний Клондайк для України — африканські країни (на південь від озера Чад, екваторіальні, Південна Африка). З одного боку, там значна чисельність населення і попит на продовольство: Ефіопія, Нігерія, Кенія, Ангола, Конго та інші. 


З іншого — мізерні обсяги поставок продукції сільського господарства з України, що можна пояснити специфікою регіону. Вхід на внутрішні ринки цих країн можливий лише за політичної та фінансової підтримки з боку держави, коли співпраця в агросфері підкріплюється іншими опціями (поставки озброєнь, технологій, співробітництво у сфері видобутку природних ресурсів, будівництво промислових та інфраструктурних обʼєктів). 


Тобто потрібна чітка зовнішньополітична доктрина України щодо африканського напрямку з включенням країни до програм допомоги континенту. 


Приватні компанії цей ринок не відкриють, але якщо в контексті державно-приватного партнерства Україні вдасться це зробити, вона отримає практично безлімітний і при цьому глибоко диверсифікований ринок як за видами товарів, так і за споживачами.


Отже, завдання України на найближчий період — "відкриття" Африки. Пазл її експортної диверсифікації в аграрному секторі, крім ЄС, повинен складатися з 20 азіатських і африканських країн з річним споживанням української сільськогосподарської продукції на рівні понад $1 млрд кожна.


Брати приклади з успішних

Як розвивати аграрний потенціал, хороший приклад подають Нідерланди. Обробляючи 1,8 млн га площ, що можна порівняти з однією аграрною областю України, ця країна експортує агропродукції на 90 млрд євро (правда, включаючи обладнання, технології, інновації, сервіс і техніку). 


Секрет успіху Нідерландів полягає у створенні 10 мегакластерів і міжсекторальному розвитку національної економіки та використанні хабових переваг.


Що стосується України, це означає, що розвивати агрокомплекс потрібно разом з хімпромом і машинобудуванням. Тваринництво буде джерелом у тому числі органічних добрив. Академічні інститути можуть стати центрами інновацій, а освітні установи — масово готувати висококваліфікованих фахівців. І в ядрі кластера — держава як центр трансферту інвестицій, інновацій та перетікання фінансування.


Джерело: "The Gaze"

16 переглядів0 коментарів

Comentários


bottom of page