1. Щодо використання кремлем потенціалу регіональних та етнічних ідентичностей росії для війни проти України на прикладі «Фестивалю «Вишита росія». Ідель-Урал.
27 липня 2023 року так званий «міністр культури, у справах національностей та архівної справи Чувашії» Світлана Калікова повідомила, що у Чувашії, протягом 18-21 серпня планується проведення «Фестивалю «вишита росія». Заявлено, що це завершальний етап проекту, у якому мають взяти участь представники 60 регіонів. Майстри мають привезти вишиті вручну карти своїх регіонів. Також, у проекті активну участь бере Пошта росії: для кожного субʼєкта рф створено окрему поштову картку. Формальним ініціатором фестивалю у грудні 2022 року виступив голова Чувашії Олег Ніколаєв, який запропонував усім регіонам вишити власні полотна та оголосив про проведення фестивалю "Вишита Росія". Ідею підтримали Міністерство культури російської федерації та Державний Російський Дім народної творчості імені В. Д. Поленова. Показово, що вказана ініціатива використовується і для легалізації захоплення українських областей, про «включення» яких до складу рф у вересні минулого року оголошували у державі-агресорі. Наголошується, що Ніколаєв - обмінявся поштовими картками з «колегами у нових регіонах». Зрозуміло, що «вишита карта росії» передбачає розміщення на ній вишивок національностей народів, які поглинула росія і могла б бути розтлумачена як прояв прихованого сепаратизму. Але в умовах війни, яку рф веде проти України і яка не є вдалою для кремля, варто говорити про те, що росія у такий спосіб використовує мобілізаційний ресурс регіонів та національностей, створюючи ілюзії рівності регіонів та етносів. Варто також зазначити, що сам по собі «проект» «вишитої росії» виглядає як продовження традиційної для росії апропріації, у вигляді привласнення чужого культурного надбання, а також форм культурного життя і методів формування культурного та світоглядного простору. Зокрема йдеться про український доробок. Бо весь світ знає про Україну, у тому числі завдяки популярності української вишивки та вишиванки. Особливо ж пікантно у цій ситуації, що росіян, насправді вкрай дратує на всіх рівнях українська ідентичність, одним із основних проявів якої і є саме вишиванка. Носії ідеології «руского міра» визвіряються на День вишиванки, на похідні від цієї ініціативи у вигляді, зокрема, вишиваної карти України (проходила, приміром у 2016 у Львові). Злість росіян переформовується у знецінення та висміювання. При цьому, росіяни бачать ефективність українських культурних ініціатив і мавпують їх, вважаючи, що можуть досягти такого ж успіху. Ініціативу влади рф у вигляді "вишитої карти росії" можна порівняти з аналогічними ініціативами Сталіна та керівництва червоної росії під час Другої світової війни у форматі «великої вітчизняної». Поразки 1941-1942 показали, що комуністична ідеологія нездатна виступати ефективним мобілізаційним інструментом та реальною цінністю. Тоді відбулося повернення до використання "традиційних цінностей" етнічних та релігійних, їх "реабілітація". В умовах так званої «СВО» кремль залучає можливості регіонів для проведення ефективної мобілізації. З минулого року ми спостерігаємо це звернення до регіональних та етнічних ідентичностей. Формуються місцеві добровольчі батальйони у етнічних субʼєктах федерації, вони носять назви, пов’язані з республіками (підкреслено етнічні) та імена національних героїв. Частково утримання цих структур також відбувається за рахунок регіонів. Звичайно, це фікція. Національного характеру такі формування не мають. Водночас москва паразитує і на російському націоналізмі. Отже, приховування нещирості кремля та використання у війні регіонального та поліетнічного потенціалу в інтересах росії здійснюється за допомогою "вишитої карти росії» та поштових листівок з нею. З допомогою проекту регіональна або етнічна ідентичність утримується росією у рамках, які не дозволяють перерости у реальний сепаратизм.
2. Північний Кавказ, Інгушетія. Щодо Інгуської Визвольної Армії
15 липня представники Інгуського національного руху оголосили про введення єдиного військового шеврону Інгуської Визвольної Армії. Про створення вказаної структури було оголошено у квітні 2023 року Комітетом інгуської незалежності, який, у свою чергу було створено на початку 2023 року. Проголошується, що росія «неодноразово демонструвала свою нездатність дотримуватися домовленостей». У зв'язку з цим армія допоможе інгушам захистити свої інтереси і дозволить не дати росіянам втягнути інгушський народ у «нову авантюру». «Також рішення спрямоване на відновлення територіальної цілісності Інгушетії та захист її кордонів від можливих агресивних дій з боку російських сателітів». Теза про дії «російських сателітів» відсилає до територіальної суперечки з Чечнею, очолюваною диктатором Кадировим, яка відібрала частку територій у Інгушетії, а також про незавершений конфлікт з Північною Осетією - Аланією, яка контролює Пригородний район, який інгуші вважають своєю територією. Стосовно власне шеврона Інгуської Визвольної Армії зазначається: «Військовий шеврон зроблено на основі малюнка одного з інгуських воїнів, який віддав своє життя у боротьбі проти окупантів (нехай Аллах прийме його шахаду). Опис: Кругла форма шеврона символізує традиційний інгуський щит, який представляє захист нашого народу від зовнішніх загроз та агресії. Голі мечі в центрі символізують єдність та доблесть наших воїнів, які готові відстоювати свободу і справедливість. Цей шеврон є не лише символом нашої армії, а й нагадуванням про самовідданий подвиг наших воїнів-муджахідів, які жертвують своїм життям у боротьбі проти тираній».
3. Далекий Схід. Бурятія. Щодо зʼїзду бурятських політичних організацій за незалежність у Нью-Йорку
23 липня У Нью-Йорку (США) відбувся З'їзд бурятських політичних організацій. На заході були присутні делегати від Erketen, Tusgaar Buryad Mongolia та Конгресу бурятського народу, тобто найвпливовіші представницькі структури бурятського народу. Основні рішення З'їзду бурятських політичних організацій: 1. Осуд російської агресії щодо Сакартвело, Сирії, Ічкерії (Чечні), України. Окремо наголошується на невизнанні окупації Криму та інших українських територій. 2. Засудження мобілізації бурятського населення у ЗС рф, що є прихованою формою геноциду, який здійснюється Москвою проти бурятської нації. 3. Домагатися визнання геноциду бурятів, здійсненого СРСР у 1937 році, незаконності перейменування республіки у 1958 році, а також актів лінгвоциду у 1973 та 2014 роках. 4. Домагатися визнання суверенітету Бурятської Республіки та готувати ґрунт до виходу зі складу рф. 5. Створення Комітету бурятської незалежності, що координує дії бурятського національного руху на шляху до виходу зі складу рф. Боротьба за повернення незаконно відчужених росією бурятських територій.
На Зʼїзді було прийнято відповідну резолюцію (додається).
Kommentare